Унікальність поняття інформаційного суспільства полягає не лише у тому, що воно носить глобальний характер, а ще й у тому, що воно пов’язане з множиною новітніх категорій: інформація, інформатизація, інформативність, віртуалізація, економіка знань, тощо.

     Головну роль у розвитку інформаційного суспільства займає інформація та знання, які в свою чергу перетворюються в основні робочі ресурси країни. З розвитком інформаційного суспільства такі види виробництва, як сільське господарство, промисловість та інші види виробництва переходять на більш високий рівень завдяки розробці новітніх технологій. В умовах становлення інформаційного суспільства створюються умови, коли сама людина формує себе як носія якостей, що роблять її представником вищої соціальної страти. Знання й інформація є найдемократичнішим джерелом влади, оскільки всі мають до них доступ, а монополія на них неможлива.
     До однієї з головних рис постіндустріального суспільства можна віднести триваюче зростання обсягів інформації, що переробляється, та підвищення вимог до її точності та оперативності. У такому суспільстві інформація, як невід'ємна складова життя людей, розглядається не просто як філософська категорія. Вона сприймається у вигляді деякої матеріальної субстанції, що об’єктивно присутня разом з матерією та енергією, але відрізняється від них необхідністю наявності суб’єкта сприйняття.
      Інформаційне суспільство базується на основі розвинутої інформаційно-телекомунікаційної інфраструктурі і передбачає розвиток інформаційних систем і мереж, зокрема, мережі Інтернет, яка з’явилась спочатку як феномен новітньої технології, породила потужний інструмент специфічного впливу на свідомість людини